Обдарованість
Обдарованістю називають своєрідне
поєднання та високий рівень здібностей.
Не слід ототожнювати поняття
«обдарованість» та «талановитість»,
під яким розуміють високий ступінь творчих
здібностей до будь-якої спеціальної
діяльності, що реалізується у конкретних
суспільно значущих продуктах.
Види обдарованості:
- спеціальна (художня, музична, спортивна тощо) — високі досягнення у різних галузях творчості і виконавської майстерності;
- загальна (інтелектуальна) — швидке оволодіння основними поняттями, легке запам'ятовування і збереження інформації;
- академічна — успішність у засвоєнні окремих предметів;
- творча — характеризується здатністю висувати нові ідеї або блискуче використовувати те, що вже стало набутками суспільства;
- соціальна — схильність до встановлення конструктивних взаємовідносин з іншими людьми;
- практична — здатність до підприємницько-практичного мислення;
- однобічна — виключно високий рівень розвитку однієї групи здібностей, всі інші розвинені нижче середнього.
Зазначені види обдарованості не ізольовані один від одного: людина може бути обдарованою по відношенню до цілої групи споріднених здібностей. Але всі види обдарованості обов'язково передбачають певний рівень розвитку розумових здібностей. Чим вищий цей рівень, тим ефективніше її діяльність у тій або іншій спеціальній сфері.
Обдаровані діти («вундеркінди») - діти з високим рівнем розумового розвитку або спеціальних здібностей. За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я обдаровані діти віднесені до групи ризику і потребують особливого виховання, розробки спеціальних, індивідуальних навчальних програм, спеціально підготовлених вчителів, навчання у спеціальних школах.
Основними рисами таких дітей є: розумова активність, винахідливість у заняттях, ініціативність, комунікативність, позитивна життєва енергія, багатство активного словника, випередження у навчанні, схильність до праці, творчість.
Робота з обдарованими дітьми будується на таких принципах: індивідуальний підхід, навчання на високому рівні складності; звільнення дитини від тотальної регламентації, створення ситуації вибору тощо.
Головна умова розвитку обдарованості - оптимально ефективна взаємодія між зовнішніми і внутрішніми чинниками впливу на особистість дитини.
Єдина можливість керівництва цим процесом - конструювання індивідуалізованого навчально-виховного процесу, спрямованого на розвиток творчих здібностей дітей.
Система роботи з обдарованою дитиною включає наступні кроки:
- виявлення особливостей обдарованості (здібності, інтереси, схильності);
- практичне врахування визначених психологічних особливостей дитини в індивідуальній роботі з нею;
- перебудова власної професійної діяльності педагога;
- підпорядкування навчально-виховного процесу відповідним властивостям даної обдарованої дитини;
- координація зусиль батьків та вчителів у розумінні та допомозі обдарованим дітям.